КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №89 ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

Сторінка психолога

 

Тищенко Анастасія Олексіївна

практичний психолог

18.10.1986 р.н

освіта вища - Дніпропетровський національний університет

стаж роботи на посаді – 5 років

Педагогічне кредо

"Мудрий не той, хто знає, а той, чиї знання корисні" 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Якщо в когось є потреба в індивідуальних консультаціях з питань батьківської копетентності та психологічного стану дітей, звертайтеся в особисті повідомлення до Анастасії Тищенко:

 

П О Р А Д И   П С И Х О Л О Г А  П І Д   Ч А С   В О Є Н Н О Г О   С Т А Н У: 

 

 

 

Флешмоб до дня психологічного здоров'я 2021:

 

 

Психолог пропонує розвиваючі ігри для малят:

 

 

 

              

                                                       

  

 

 

 З 12 березня 2020 року в Україні тимчасово обмежується освітній процес та забезпечується дистанційне навчання в закладах загальної та вищої освіти, в мистецьких, спортивних школах, у дитячих садочках міста.                                                                                                      Як перетворити карантин на корисне дозвілля. Поради психолога.    

 


Нагадуємо, що дітей дошкільного віку ні в якому разі не можна залишати без нагляду!                  
Для підтримання позитивного емоційного стану та змістовного наповнення дозвілля дітей дошкільного віку пропонуємо батькам ідеї для проведення корисного дозвілля з дітьми:

 

• Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для старших дошкільників буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком». Лото та пазли – також будуть цікаві для дітей будь-якого віку.

 

• Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.

 

• Хатні справи десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь становленню особистості та допоможе адаптуватись до соціального оточення. Згідно з дослідженням Марті Россмана (почесного професора університету Міннесоти), якщо ви з раннього віку привчите свою дитину виконувати хатню роботу, вона почуватиметься самостійною, відповідальною та впевненою в собі людиною. Не потрібно перевантажувати дитину домашніми справами, проте дитина може допомогти батькам вдома. Наприклад, можна доручити: - пилососити та/або витирати пил; - розкладати і розвішувати по місцях свої речі (чистий одяг складати в шафу, а брудний відносити в пральну машину або в кошик для брудної білизни); - стежити за станом свого взуття, завжди ставити на місце; -поливати квіти; - піклуватися про домашнього улюбленця: голдувати, витирати лапи; - застеляти своє ліжко; - мити посуд і розкладати його.

 

• Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.

 

НЕ ЗАБУВАЙТЕ основні правила поведінки під час карантину:                                                                          
1. Не ходити в гості,  обмежити відвідування громадських місць.
3. Оберігайте себе від переохолодження.
4. Частіше провітрюйте кімнату.
5. Завжди мийте руки з милом.
6. Щоденно їжте свіжі овочі й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.

 

НЕ ПАНІКУЙТЕ! Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку? Ось кілька порад:                                                                              
1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.  Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.
2. Намагайтеся не блокувати свої почуття. Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж. "Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною. Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком.
3. Що робити, якщо тривога зашкалює?  Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі. Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності. Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах. Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.         
4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.  Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми. Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання. Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть. Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.                 
5. Сон. Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.  Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.                       

 

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!                                                                                                                                                                                                                                                          

 

 

                                                                           ГОТУЄМО МАЛЮКА ДО ДИТЯЧОГО САДКА

 

 

Деякі діти вже з першого дня перебування в дитячому садку почуваються, як риба у воді. З іншими ж іноді виникають проблеми: дитина плаче, кричить, не хоче йти в дитячий садок. Батьки не знають, що робити: чи то відмовитись від дитячого закладу взагалі, чи то силою відправляти перелякану й розчаровану дитину, сподіваючись на те, що незабаром ситуація якимось чином вирішиться сама собою. А все могло бути значно простіше, якби ми заздалегідь цілеспрямовано підготували свого малюка до відвідування дитячого садка

 

Чому дитина не хоче ходити в дитячий садок?  

Причин багато, але в основі більшості з них лежить страх. Дитина боїться, що з якимись завданнями в дитячому садку не зможе впоратись, адже від усіх дітей там вимагається одне й те саме, але кожен малюк знаходиться на своєму індивідуальному рівні моторного (рухового) та психічного розвитку. І чим менше дитина знає про дитячий садок, тим сильніше подібні прояви. Якщо малюк не розуміє, чому його вирішили відвести в садок і з чим у цьому новому й незнайомому місці йому доведеться зустрітись, то, звісно, його страх абсолютно природний. 

У чому повинна полягати підготовка малюка до дитячого садка?

  • Уже за кілька тижнів перед першим візитом до дитячого садочка необхідно почати пояснювати дитині причини, через які ви будете відводити її туди вранці. При цьому обговорювати їх необхідно з точки зору позитивного сприйняття («щоб ти міг розвиватися, вчитися, мати можливість грати з іншими дітьми й новими іграшками»). Якщо ви скажете своєму трирічному малюку, що причина в тому, що «мама повинна йти на роботу», для нього це буде незрозуміло. По-перше, він ще не розуміє значення грошей і взаємозв'язків між роботою й іграшкою, про яку так мріє; а, по-друге, така фраза може спровокувати в нього відчуття, ніби його кидають.
  • Якщо є така можливість, варто попередньо взяти дитину на день відкритих дверей у дитячому садку, ранки і т. п., щоби сприяти адаптації до нового місця.
  • Батьки повинні неодмінно розповідати дитині про дитячий садок. Для цього можна використовувати метод терапевтичних казок (казкотерапію) і розповісти при цьому історію про дитину, яка боялась іти в дитячий садок, або про дитину, якій садочок дуже сподобався. На новому місці малюки втрачають відчуття безпеки, і принципи казкового оповідання здатні ефективно допомогти їм адаптуватися.
  • Для дитини протягом перших кількох днів важливий контакт з вихователем. Трирічного малюка ще не надто цікавлять соціальні контакти з однолітками, більшість з яких теж бояться. Тому варто подбати про те, щоб дитина при першому відвідуванні дитячого садка могла у присутності батьків провести трохи часу з вихователем.
  • Дізнайтесь, які правила поведінки притаманні даному закладу. В якій формі в дітей проходять гігієнічні процедури, тиха година (щоб дитина не злякалась, коли їй скажуть переодягатись у піжаму). Щоб уникнути закочування сцен і всіляких драм, які можуть виникнути через кілька днів після першого відвідування дитячого садка, необхідно підготувати дитину до різних ситуацій, які не виникали вдома та до яких, відповідно, вона зовсім не звикла. Зробити це найкраще теж за допомогою казок та оповідань.
  • У день першого візиту в дитячий садок можна дати дитині м'яку іграшку (для обнімання) або якусь іншу іграшку, яка допоможе пережити важкі моменти прощання з батьками.
  • Ніколи не лякайте дитину тим, що залишите її в дитячому садку. Страх перед тим, що батьки не повернуться, досить сильний і в подальшому важко піддається корекції.

 

Ваша дитина в випускній групі садочку і 1 вересня ви збираєтеся повести її до школи? Не панікуйте! У вас ще достатньо часу на підготовку. Для цього не обов’язково купувати спеціальні підручники, можна просто щодня приділяти час корисним і водночас веселим вправам.

А в цьому вам допоможуть сім цікавих та пізнавальних ігор.

Естафета слів

Для цього завдання зберіть якомога більше членів сім’ї: тут головне швидкість і командний дух. На плакаті напишіть великими   літерами слово та повісьте його на стіну. На столі покладіть папір та олівці. Учасники естафети повинні вишикуватись один за одним. За   командою кожен гравець підбігає до столу та записує по одній букві зі слова. Далі він повертається назад і передає естафету   наступному   учаснику. Мета — усім разом записати слово з плаката на аркуші паперу. Головне — дотримуватися правила: один   гравець — одна літера.

Починайте з коротких слів та поступово переходьте до складніших. Якщо вашій дитині ще важко записувати літери, підготуйте   картки з ними, щоб можна було викласти слово.

Рахунок на пальцях

Вам знадобиться пара гумових рукавичок та будь-яка крупа. Разом з дитиною наповніть рукавички крупою та зав’яжіть їх на кінцях. У вас вийдуть долоньки, які зроблять навчання математики веселим процесом. Запишіть на картках прості приклади та запропонуйте дитині використовувати пальці долоньок як маніпулятивний матеріал. Їх можна загинати на додавання та розгинати на віднімання. Ваш учень може називати результат або записувати його до зошита, залежно від рівня підготовки. У такий спосіб можна вивчати і склад числа в межах десяти. На картці запишіть число. А завдання дитини — загинати різну кількість пальців на долоньках, щоб разом вони утворили це число.

Дихальна гімнастика

Перш ніж почати читати вголос, запропонуйте дитині «розім’яти» її органи мовлення. Це допоможе навчитися регулювати своє дихання під час читання: чітко вимовляти закінчення слів, не робити вдих на півслові. Для цього виконайте з дитиною кілька веселих вправ:

  • здуйте уявну пушинку;
  • погудіть, наче пароплав;
  • зобразіть свист вітру;
  • зробіть язиком рухи маляра, який фарбує стіну;
  • подзижчіть як жук.

Робіть такі вправи щодня перед читанням, і цей процес проходитиме легко.

Детектив

Для цього завдання вам потрібно уявити себе справжніми детективами та придумати разом таємний код. Створіть власний алфавіт, де кожна буква буде зашифрована під певним символом. Використовуйте нескладні знаки, щоб дитина могла з легкістю їх намалювати самостійно: сонечко, ромб, стрілка, сердечко. 

Зашифруйте слова за допомогою символів та запропонуйте дитині розгадати їх. Так само і ваш малюк може зашифрувати для вас кілька слів. Коли завдання вже стане простим, спробуйте зашифрувати речення або цілий текст. Ви можете залишити дитині таємне послання, або ж навпаки — запропонувати їй написати вам листа.

Таке завдання допомагає розвивати увагу, пам’ять та вивчати літери весело.

Актор

Мета вправи — прочитати один і той самий текст з різними інтонаціями, наче актор. Найкраще вибрати невеликий віршик, щоб вашому учню не було надто складно.

Запропонуйте дитині перевтілюватись у різні ролі: читати з виразом суму, радості, здивування, наче герой мультика, ведучий новин чи якась тварина.

Таке завдання допоможе розвинути дикцію та зрозуміти, якою важливою є інтонація під час читання вголос.

Графічний диктант

Ця вправа допомагає дитині розвинути увагу, просторову уяву, дрібну моторику пальців рук, посидючість та вчить орієнтуватись у зошиті.

Учню знадобиться аркуш паперу в клітинку, олівець та гумка. Вам лише потрібно знайти варіант графічного диктанту та уважно його прочитати. Ви диктуєте послідовність напрямків: клітинка ліворуч, клітинка праворуч тощо, і в результаті лінії мають утворити певне зображення. Перед диктантом не забудьте повторити напрямки ліворуч, праворуч, вгору та вниз. Контролюйте кроки дитини, допомагайте зорієнтуватись у клітинках та виправити помилки за потреби. Вибирайте цікаві зображення, які після завершення можна розмалювати кольоровими олівцями.

Мозаїка

Ця вправа буде корисною для розвитку дрібної моторики та підготовки руки до письма. Вам знадобиться сітка для раковини — у ній має бути багато отворів круглої чи прямокутної форми. Запропонуйте дитині заповнити ці отвори різним роздатковим матеріалом. Це можуть бути ґудзики, намистинки чи навіть жолуді, зібрані під час прогулянки.

Щоб ускладнити завдання, поставте умову, що намистинки в кожному ряду мають бути іншого забарвлення. Це навчить дитину сортувати предмети за кольором.

— Дитина знає та вміє рівно стільки, скільки в неї вкладають дорослі. Попри зайнятість та завантаженість на роботі, не варто відкладати на потім спільне проведення часу з малятами. Уваги діти потребують завжди. У період підготовки до першого класу ця необхідність подвоюється, якщо не потроюється. У дошкільних навчальних закладах дітям дають багато, проте не все. Адже розвиток особистості — робота комплексна. З одного боку педагоги, з іншого — батьки.

Бажаємо наснаги у підготовці до школи!